”

В цій праці Оксана Забужко закладає філософський вектор переосмислення спадщини й постаті Тараса Шевченка. Вона, здається, спричинила ще ширшу дискусію, ніж праця Грабовича, вийшла далеко за літературознавчі кола і проявила тотальну заскорузлість національної візії власної літератури, невідповідну незалежному існуванню України в сучасному світові.

Вікторія Наріжна