”

Книжка, що стала одним із найважливіших літературних свідчень про російсько-українську війну. Вона відкрила нову інтонацію української воєнної прози, у якій головними стали не подвиг, а людина, її страх, втома, відповідальність і внутрішня стійкість.

Радослава Кабачій