Арчибальд Кронін

Арчибальд Джозеф Кронін – шотландський лікар і письменник, драматург, публіцист, один з найвідоміших оповідачів ХХ століття, чиї твори, що поєднують реалізм із соціальною критикою, завоювали велику любов читачів. Кронін здобув освіту в Університеті Глазго і служив хірургом у Королівському флоті під час Першої світової війни. Практикував у Південному Уельсі, а потім, як медичний інспектор шахт, досліджував професійні захворювання у вугільній промисловості.

У 1926 році він відкрив медичну практику в Лондоні, але покинув її через поганий стан здоров'я, а на дозвіллі написав свій перший роман "Замок капелюшника" (1931; екранізований у 1941 році) - історію шотландського капелюшника, одержимого ідеєю про можливість свого шляхетного походження. Ця книга одразу ж мала успіх у Британії. Четвертий роман Кроніна, "Зірки дивляться вниз", який описує різні прояви соціальної несправедливості в шахтарській громаді Північної Англії з 1903 по 1933 рік, завоював міжнародну читацьку аудиторію. За ним йшла "Цитадель", яка показала, як жадібність приватних лікарів може спотворювати належну медичну практику. Однією з найпопулярніших книг письменника стала "Ключі царства" про римо-католицького місіонера в Китаї. Серед наступних романів Кроніна - "Зелені роки" (1944; екранізація 1946), "Шлях Шеннона" (1948), "Дерево Іуди" (1961) та "Пісня про шість пенсів" (1964) та ін.