Генріх Белль

Генріх Белль, німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури. Народився 21 грудня 1917 року у місті Кельн. У 1928 році поступив у Гімназію кайзера Вільгельма. 1939 року поступив до Кельнського університету. Через кілька місяців після початку навчання його призвали у вермахт. Служив на Східному й Західному фронтах. В 1945 році потрапив у полон до американців, кілька місяців провів у таборі для полонених на півдні Франції. Після війни поновив навчання у Кельнському університеті, де вивчав філологію. Працював столяром у майстерні батька, згодом у міському бюро демографічної статистики. У 1950 році став членом літературного об'єднання «Група 47». Перший роман «Ди ти був, Адаме?» опублікований 1951 року. Пізніші романи Генріха Белля: «І не промовив жодного слова…» 1953, «Дім без господаря» 1953, «Більярд о пів на десяту» 1959, «Груповий портрет з дамою» 1971, «Дбайлива облога» 1979, «Солдатовий спадок» 1985. У 1967 році отримав премію Георга Бюхнера. У 1971 році обраний президентом німецького, а пізніше міжнародного ПЕН-клубу. У 1972 році неогороджений Нобелівською премією з літератури «За творчість, у якій поєднано широке охоплення дійсності з високим мистецтвом створення характерів і яке стало вагомим внеском у відродження німецької літератури» Помер 16 липня 1985 року.