Григорій Сковорода

Григорій Сковорода – український філософ, поет, педагог і композитор літургійної музики. Мав значний вплив на сучасників і наступні покоління. Походив з козацького роду. У різні періоди свого життя він навчався у знаменитій Києво-Могилянській академії, але так і не закінчив богословську освіту. У 1745-1750 роках жив у Токаї, Угорщина, де був музичним керівником російської місії. Після повернення до Києва викладав поетику в Переяславі. Більшу частину 1753-1759 років працював репетитором у сина поміщика Степана Томари. Після цього протягом десяти років викладав поетику, синтаксис, грецьку мову та етику в Харківському колегіумі, але залишив цю посаду після особистих нападок на його вчення.

Переживши духовну кризу, він вирішив повністю присвятити своє життя Богові і жити в убогості. До кінця своїх днів він жив життям мандрівного релігійного відлюдника, подорожуючи лише з Біблією в рюкзаку і небагатьма іншими мирськими речами. Він зупинявся у різних друзів, часто даючи уроки в обмін на їжу і нічліг. За три дні до смерті, в 1794 році, він почав копати собі могилу і попросив, щоб на його надгробку була викарбувана наступна епітафія: "Світ намагався зловити мене, але так і не зміг", маючи на увазі, що матеріальні аспекти земного життя так і не змогли спокусити його.