Салман Рушді — британський критик індійського походження, публіцист, письменник, президент американського ПЕН-центру, президент і засновник Міжнародного парламенту письменників, а також член Королівського літературного товариства.

Салман навчався у школі в Бомбеї, після чого відправили в престижний інтернат Реґбі. Згодом його батько наполіг, аби Салман вступив до Кінґз-коледжу Кембриджського університету. Там він вивчав історію та англійську літературу, а після завершення навчання Салман працював копірайтером в рекламному агентстві Ogilvy & Mather. У 1964 він отримав британське підданство й з тих пір остаточно оселився в Великій Британії (до того він систематично проживав у Пакистані).

Перший роман Салмана «Ґримус» вийшов у 1975 році: він не мав ніякого комерційного успіху, однак друга його книга, що називалася «Опівнічні діти», принесла Рушді популярність. За цю книжку Салман, зокрема, був нагороджений Букерівською премією. У 1984 році на світ вийшов найскандальніший роман Рушді «Сатанинські вірші», який прихильники ісламу назвали «віровідступницьким»: у багатьох мусульманських країнах заборонили видавати цю книгу, а через 5 років лідер Ірану Аятолла Хомейні заявив, що вбивство Рушді буде «богоугодним».

Після цього Рушді почали переслідувати, однак актам терору піддавалися навіть ті, хто книжку продавав, видавав чи перекладав: було вбито перекладача на японську, італійського — важко поранено, а перекладач на перську був вимушений змінити ім’я та країну проживання. Біля книгарні «Penguin Books», де мали продавати книгу, було підірвано бомби. Внаслідок цього в березні 1989 року дипломатичні зв’язки між Великою Британією та Іраном було розірвано, однак через кілька років їх відновили. Він також є автором таких книг, як «Гарун і море оповідок», «Земля під її ногами», «Чаклунка з Флоренції», «Золотий дім», «Клоун Шалімар», «Параллельвіль» та інших.

Він пише оповідання, романи, дитячі книги, есе та нехудожні твори.Загроза замаху змушувала його тривалий час переховуватися, але після відновлення зв’язків між Британією та Іраном він став частіше з’являтися на публіці, а 16 червня 2007 року здобув лицарський титул Британської імперії, що знову призвело до невдоволення мусульманських країн. 12 серпня 2022 року під час виступу Рушді в Нью-Йорку на нього було скоєно напад, внаслідок чого Рушді втратив око: у 2024 році Рушді написав книжку «Knife: Meditations After an Attempted Murder» про цей випадок. Салман Рушді також є президентом американського ПЕН-центру й в 2018 році підписав звернення на захист Олега Сенцова.

Автори