Юрій Яновський

Юрій Яновський – український письменник, редактор і журналіст кількох періодичних видань, редактор і сценарист, художній керівник Одеської кінофабрики. Як літератор Яновський дебютує віршем «Море» (російською мовою) під псевдонімом Георгій Ней у газеті «Пролетарська правда», завдяки чому його помічає Михайль Семенко. Лідер футуристів стає метром талановитого початківця й уводить його в літературу: у 1924 р. у «Більшовику» Яновський публікує вірш «Дзвін» (українською) та стає позаштатним кореспондентом газети. Приєднується до футуристичного руху, вступає до організацій «Комункульт» і «Жовтень», знайомиться з Миколою Бажаном.

Згодом переїздить до Харкова, працює там редактором, публікує першу збірку оповідань «Мамутові бивні» (1925), а потім дебютує як сценарист, створюючи сценарій до фільму «Гамбург». У 1926 р. Юрій Яновський стає художнім керівником Одеської кінофабрики й долучається до роботи над багатьма фільмами. Робота на кінофабриці наклала відбиток на всю подальшу творчість митця. Кінематографічний досвід лежить в основі його першого роману «Майстер корабля» (1928 р.), перенесений в есей «Голлівуд на березі Чорного моря». Романи «Чотири шаблі» (1931) та «Вершники» (1935) – дуже кінематографічні, за «Вершниками» у 1939 навіть виходить однойменний фільм, також письменник створює кілька кіноповістей.

Помер Юрій Яновський у віці 52 років 25 лютого 1954 р. у Києві.