Сеньйор Ніколо
Про книжку
Сюжети опублікованих у цій книжці історичних повістей та оповідань Юрія Косача — одного з найзначніших письменників ХХ століття — розкинені в часі на 2500 років: від невдалого походу перського імператора Дарія І проти скіфів у VI ст. до н.е., крізь бурхливу добу давньоруських та козацьких воєн, через витончені епохи бароко та класицизму ХVII–XVIII століть і романтичне відродження ХІХ століття — аж до українських визвольних змагань 1917–1920 рр. Віртуозний майстер історичної белетристики, Косач зачаровує читача то незвичними ракурсами погляду на вузлові моменти української історії, то яскравими зображеннями маловідомих, а то й зовсім невідомих подій з нашого минулого.
Серед інших його талантів, Косач-прозаїк — ще й незрівнянний творець літературних портретів видатних історичних постатей і митців, які в його творах інтеґрально єднають Україну із загальноевропейським контекстом. Мабуть, ніхто інший в нашій літературі не зумів так написати про гетьманича Тимоша Хмельницького, про маляра-класициста Антона Лосенка, про українських декабристів чи про екстраваґантного і неповторного «сеньйора Ніколо» — Миколу Гоголя. Це вже четверта книжка історичної прози Юрія Косача (1908—1990) — цього чи не найбільш україноцентричного класика сучасної літератури.
Категорії
Про автора
Юрій Косач
3 книжки
Юрій Миколайович Косач (1908 – 1990) – український поет, прозаїк, драматург та редактор. Народився Юрій Косач у Колодяжному Волинської області. У 1918 році парубок вирушив на навчання до першої Львівської академічної гімназії імені Юзефа Пілсудського. Вперше його поезію було опубліковано в 1927 році в часописі «Українська Громада». Юрій також активно співпрацював з львівськими студентськими часописами.
Після завершення гімназії Юрій вступив до Варшавського університету. На його студентські роки припав початок його активної громадської та літературної діяльності. У 1928 році він став секретарем студентської організації «Партія українських державних націоналістів» і членом культурно-освітнього товариства «Основа» та ініціює створення осередку «Просвіти» в Колодяжному. Того ж року почалася його співпраця з журналом «Літературний науковий вісник».
На початку 1931 року вийшла перша книга Юрія – збірка оповідань «Чорна пані». У 1933 році він переїхав до Праги внаслідок репресій. У Празі він працював в історичному архіві та викладав. Пізніше він ще неодноразово переїжджатиме. З 1933 року починається його активна співпраця з діаспорними і західноукраїнськими виданнями. У 1934 році Косач здобув першу нагороду на конкурсі найкращої «новели з сюжетом», того ж року вийшла його друга книга, за яку йому присудили I премію Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка. Він активно публікувався я в різноманітних журналах та видавав свої книги й поетичні збірки. У 1943 році він повернувся до Львова, в якому активно включився в тогочасне інтелектуальне та мистецьке життя.
У 1944 році, внаслідок контрнаступу радянських військ, Юрій опинився у німецькому концентраційному таборі. Восени 1945 року, разом із дружиною, вони опинилися в таборі для переміщених осіб в містечку Оффенбах. У другій половині 1947 року Косач став членом редколегії новоствореного літературно-мистецького місячника «Арка», а в наступному році емігрував до США. Там він очолив редакцію нью-йоркської української літературної газети. У ті часи в нього вийшло чимало збірок поезії. З середини 60-х років ХХ ст. твори Юрія Косача почали друкувати і в Україні.
Кочас регулярно відвідував свою батьківщину, а на схилі свого життя переїхав до міста Пассейк у Нью-Джерсі, де й помер у 1990 році. На жаль, виконати його заповіту, в якому було вказано поховати його в Києві чи Колодяжному, не вдалося.
