Голод Мемуари (мого) тіла

«У кожного тіла — власний шлях та історія», — каже Роксан Ґей і розповідає історію свого в книзі «Голод: мемуари (мого) тіла». Утім як есеїстка Роксан Ґей іде далі й говорить не лише про себе — вона препарує індустрію схуднення й тренди попкультури, які впливають на те, як суспільство ставиться до тіла.

Роксан Ґей розповідає про досвід, який не вміщується у звичні історії про силу волі, дієти чи «любов до себе». Це текст про травму, пам'ять і способи виживання, які не завжди можна пояснити.
Після пережитого в дитинстві сексуального насильства їжа стала для Роксан Ґей способом захистити себе. Відверто і без спроб зробити свою історію «зручною» для читача, авторка пише про життя в тілі, що постійно стає об'єктом осуду з боку суспільства, про сором, гнів, вразливість і право існувати без виправдань.
Роксан Ґей — відома американська письменниця, професорка, соціальна оглядачка і феміністка гаїтянського походження. Вона здобула світову славу завдяки своїм відвертим есеям та творам на теми раси, гендеру, сексуальності, травми і тілесності.

2018 року книжка «Голод» отримала Lambda Literary Awards — щорічну премію, яка відзначає історії ЛГБТК+ людей.