В'язень Путіна. Мій досвід військовополоненого, що воював за Україну

Для мене хтось, хто врятував себе після такого приниження, катувань та щоденного страху смерті, — героїчна постать. Болить слухати та читати їхні історії, але це водночас потрібно, адже реальність завжди вимагає від нас не відвертати погляду. Хижаку слід заглядати у вічі, а сучасна Росія — це, звичайно ж, кривавий та безпринципний хижак.

Прочитайте книгу Ейдена.

Влад Демченко, Сили спеціальних операцій ЗС України

Бахмут, травень 2023-го

Ейден Аслін приєднався до української морської піхоти у 2018 році, щоб захищати свою нову батьківщину від наростаючої загрози повномасштабного російського вторгнення. У лютому 2022-го його підрозділ опинився на передовій у Маріуполі, де після тижнів в облозі на металургійному комбінаті він разом із понад тисячею українських військових за наказом командування був змушений здатися в полон. Тоді й почалися найскладніші випробування. Через британський паспорт Ейдена виокремили й почали допитувати та катувати: скалічили ножем і перетворили на пропагандистського зомбі. Він постав перед фіктивним судом, де отримав смертний вирок. Порушення міжнародного права, постійне очікування страти — усе це стало його новою реальністю,  проте врешті-решт Асліна звільнили під час обміну полоненими, і він повернувся додому.

У своїй книжці «В’язень Путіна» Ейден відверто розповідає про війну, шість місяців у російському полоні й непохитну рішучість боротися за свободу України.