Вовкулаченя Дольфі та Срібнозуб

Паул ван Лоон пише книжки для дітей віком від 7 до 99 і робить це вже понад 35 років. Мільйони дітлахів у Нідерландах і за кордоном знають його історії про Вовкулаченя Дольфі, Мінівідьму Фуксію і Автобус Жахів. А йому самому найбільш до вподоби кошмедії ─ страшні і водночас веселі оповідання (це слово Паул вигадав сам, поєднавши слова «кошмар» і «комедія»). Ідеї для них він знаходить у Іншій Реальності, куди потрапляє, пишучи свої книжки уночі.

Найважливішим для Паула є те, щоб діти насолоджувалися, читаючи його твори. І це йому безперечно вдається, адже він уже вдесяте став переможцем Премії Нідерландського Дитячого Журі, а номінувався на неї аж понад 30 разів! Паул ван Лоон народився у 1955 році у нідерландському місті Гелеєн, а згодом переїхав з родиною до провінції Північний Брабант, де мешкає i зараз.

Коли йому було вісім років, він знайшов поруч зі ставком за їхнім будинком маленького мертвого крокодила, та йому ніхто не повірив (і, певно, не вірить і досі). Згодом це спонукало його написати книжку «Геть крокодила!» У тому ставку також було повно жаб, тож пізніше він придумав Учителя Жабу. А ще oдного разу його брата під час сварки вкусив хлопець, брови якого зрослися на переніссі, a це, як усім відомо, одна з характерних рис вовкулак. Цей випадок надихнув Паула написати серію про пригоди Вовкулаченяти Дольфі. Десь y дванадцять років він почав читати страшні книжки, які, власне, призначалися для дорослих, бо таких книжок для дітей на той час не існувало.

За словами Паула, завдяки таким письменникам, як Г. П. Лавкрафт і Роберт І. Говард, йому снилися пришмарні сни (це також його власне слівце, утворене поєднанням слів «приємний» і «кошмарний»). А книжка «Дракула» Брема Стокера, яка вийшла у 1977 році, дотепер залишається однією з його улюблених.