Дерева мають заснути тричі

У примарній карпатській глушині від ХХІ століття сховалась Відьма, яка втомилася бути безсмертною. Її хатини немає на жодній мапі, але навіть туди приходять люди: вигорілий фінансист, амбітна блогерка, лікар, що не чує власного серця. Кожен — непроханий, кожен — потрібний, кожен — її шанс здійснити найбільшу мрію. Відьма мріє назавжди зникнути, проте перед цим має передати свою ношу наступному.

Оповідь переплетена з історіями про істот українського фольклору, що під вигаданими іменами живуть межи нас. «Дерева повинні заснути тричі» — це іронічний гостросоціальний текст про людей, які заблукали: хто в лісі, хто в кар’єрі, хто в собі.