Дрозофіла над томом Канта
Про книжку
Павлик — викладач філософії. Він називає себе дрозофілою, мушкою без голосу та без правди. Чоловік споглядає з балкона Голосіївський парк, п’є з кухлика вино, пише колегам некрологи та читає лекції.
Книжки цікавлять Павлика більше, ніж жінки, свобода хвилює більше, ніж самотність.
Загублений у вирі настирливих колег, колишніх коханок і нескінченної пиятики, Павлик пише листи про любов. Отримує відповіді, але в один момент перестає.
Дрозофіла кружляє над томиком Канта, як самотній Павлик — навколо образу загадкової жінки.
Категорії
Про автора
Анатолій Дністровий
14 книжок
Анатолій Дністровий – справжнє ім'я Анатолій Астаф'єв – український прозаїк, поет, есеїст, художник. Лауреат літературних премій. Член Українського ПЕН-клубу. В різні роки викладав в університетах, працював в журналі "Український тиждень" (керівник спецпроектів, редактор культури). З 2011 року – директор з піару видавництва "Грані-Т". Працює на межі контркультури та міської прози з виразною соціальною та психологічною складовою. Останнім романам притаманна посилена есеїстичність.
Дністровий став відомим широкому загалу читачів передусім своєю молодіжною трилогією – романи "Місто уповільненої дії" (2003), "Пацики" (2005), "Тибет на восьмому поверсі". Іншими складовими творчості є поетичний доробок і чималий корпус есеїстики. Перекладає з німецької, чеської, польської, білоруської мов (Георг Тракль, Йозеф Вайнгебер, Пауль Целан, Готфрід Бенн, Гергард Фріч, Вітезслав Незвал, Алесь Рязанов). Окремі поетичні твори Дністрового перекладали англійською, німецькою, вірменською, білоруською мовами.
У 2013 році дебютував як художник, спершу викладаючи на своїй сторінці у Facebook фотографії картин, а згодом роблячи персональні виставки. На платформі YouTube має персональний канал «Анатолій Дністровий». У травні 2022 року долучився до Сил оборони України. Молодший лейтенант.
