Венера в хутрі
207 грн
для передплатників MEGOGO
Про книжку
До книжки ввійшли три повісті — «Дон Жуан із Коломиї», «Венера в хутрі» та «Місячна ніч», — які варто прочитати хоча б із цікавості: цікаво ж дізнатися, що розповіла людина, чиїм ім’ям згодом назвуть психічне відхилення.
Концепцію нової прози майбутній автор побачив крізь щілину у шафі, волею долі опинившись у спальні тітки. Пристрасть, батіг, хутра, у яких любила гуляти гола графиня, перетворилися на три кити, на які сперлася його творчість. У повісті «Венера в хутрі» описано факт з особистого життя автора.
Він і його нова коханка уклали письмовий контракт, згідно з яким, на шість місяців професор історії Львівського університету перетворювався на раба за умови, що баронеса завжди... носитиме хутра.
Проте ця повість насамперед про безмежне, фанатичне, одержиме кохання й божевільне почуття чоловіка до жінки. Чоловіка, який ладен був пожертвувати всім і, зокрема, власним життям заради свого кохання. Та про жінку, яка спочатку не могла зрозуміти суті вигаданої гри, а потім вміло нею користувалася...
Категорії
Про автора
Леопольд фон Захер-Мазох
7 книжок
Леопольд фон Захер-Мазох (1836 – 1895) – австрійський письменник. Коли Леопольду виповнилося 12 років, його родина переїхала до Праги – народився же він у Львові. В університетах Праги та Ґрацу, куди він переїхав у 1854 році, він вивчав юриспруденцію, математику та історію, а у віці 19 років став доктором права. У 1858 році він анонімно публікує роман «Одна галицька історія. Рік 1846». Відтоді Леопольд систематично писав у рік по книзі, активно експериментуючи з жанрами.
Тривалий час він поєднував свою академічну кар’єру з письменницькою, адже літературна діяльність не приносила йому достатньо прибутку, та після успіху його роману «Дон Жуан з Коломиї», він вирішив повністю присвятити себе літературі. Найвідомішим його твором є роман «Венера в хутрі», в основу якого ліг один інцидент із його дитинства. Його твори перекладалися багатьма європейськими мовами, однак особливої популярності він зазнав серед французької аудиторії. У 1886 році він навіть прийняв орден Почесного Легіону з рук президента Франції. Помер Леопольд у 1895 році.
