Найкоротша історія часу
Про книжку
Стівена Гокінґа називають сучасним Енштейном за наукові праці з космології та теоретичної фізики. Професор Кембриджського університету й геніальний учений, він, як ніхто інший, багато зробив для популяризації сучасної науки. Разом з американським фізиком і математиком Леонардом Млодіновим створив "Найкоротшу історія часу", що вперше побачила світ 1988 року й чотири роки поспіль була в списку бестселерів лондонської The Sunday Times. За наступні 20 років книжка була видана 10 мільйонами примірників, перекладена 35 мовами, переписана в дусі нових відкриттів і ще сьогодні здобуває собі все нових і нових захоплених читачів.
Людство зібрало силу-силенну знань про космос, за допомогою надшвидких комп’ютерів і надпотужних телескопів побачило народження та смерть далеких зірок. Але коли народився сам Усесвіт? Яка природа часу та чи існував він до Великого вибуху? Чи можливий його зворотний біг і чи такі вже фантастичні мрії про подорожі в часі?
Пояснити суть найскладніших наукових теорій зрозумілою мовою за допомогою єдиної формули —задача, підвладна лише Стівенові Гокінґу. Та головне запитання він лишає відкритим…
Категорії
Про авторів
Стівен Гокінґ
4 книжки
Стівен Гокінґ — англійський фізик-теоретик, космолог і автор багатьох книжок та наукових праць, директор з досліджень Центру Теоретичної Космології Кембриджського університету, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір та популяризації наукових знань. Гокінґ вивчав фізику в Університетському коледжі Оксфорда (бакалавр, 1962) і Трініті-холі в Кембриджі (доктор філософії, 1966). Він був обраний науковим співробітником у коледжі Гонвіля та Каюса в Кембриджі.
На початку 1960-х Гокінґ захворів на бічний аміотрофічний склероз, невиліковне дегенеративне нервово-м'язове захворювання. Він продовжував працювати, всупереч тому, що хвороба поступово прогресувала. Гокінг працював насамперед у галузі загальної теорії відносності й зокрема над фізикою чорних дір. У 1974 році Королівське товариство обрало його одним зі своїх членів. У 1977 році він став професором гравітаційної фізики в Кембриджі, а в 1979 році його призначили на посаду Лукасівського професора математики в Кембриджі — посаду, яку колись обіймав Ісаак Ньютон. У 1982 році Гокінґ став кавалером Ордену Британської імперії (CBE), а в 1989 році — почесним товаришем Британської академії наук (Companion of Honor). Він також отримав медаль Коплі від Королівського товариства в 2006 році і президентську медаль Свободи США в 2009 році. У 2008 році він прийняв запрошення очолити дослідницьку кафедру в Інституті теоретичної фізики "Периметр" у Ватерлоо, провінція Онтаріо, Канада.
Леонард Млодінов
1 книжка
