Місто
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
У виданні вміщено роман «Місто» Валер’яна Підмогильного (1901–1937) — класика української літератури, майстра урбаністичної та психологічної прози. Твори письменника вирізняються неповторною художньою манерою, мовним малюнком і сміливими образами. Головний герой «Міста» Степан Радченко — мрійник із гарячим серцем і розхристаною душею. Скептик, який добре знає, що зрадити раз — означає зрадити назавжди. Амбітний і здібний, він палить по собі мости, прагнучи завоювати місто — тимчасово чужий і до нестями бажаний для нього світ. Невтомний експериментатор, він закохується й закохує жінок, досліджує власне «Я» і межі дозволеного. Чи вдасться йому не загубити себе в калейдоскопі днів і вихорі подій? Степан випробовує місто на міцність, а воно його. Та чи буде переможець у цьому протистоянні?.. Епатажна, іронічна й модерна класика для тих, хто хоче дізнатися, як у літературі першої третини ХХ століття зображено виклик індивіда світові та собі.
Категорії
Про автора
Валер'ян Підмогильний
19 книжок
Валер'ян Підмогильний — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій. Народився в бідній селянській родині. Навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Друкуватися почав ще зі школи під псевдонімом Лорд Лістер. Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. У 1921—1923 роки, коли в Києві лютував голод, залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. 1932 року переїхав до Харкова, працював у видавництві «ЛіМ», а згодом отримав посаду консультанта з іноземної літератури при видавництві «Рух».
8 грудня 1934 року Валер'яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму.