Купуй книжки — отримуй передплату MEGOGO!

Детальніше
Превью "Собор Паризької Богоматері" - Фото №1

Собор Паризької Богоматері

Немає на полицях

Кількість сторінок
388
Видавництво
Обкладинка
М'яка
Рік видання
2025
Мова
Українська
Розмір
148x210x27 мм
Вага
519 г
Перекладач
Петро Тернюк
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-8560-69-0
Штрихкод
9786178560690
Артикул
711883838660

Немає на полицях

Про книжку

Неможливо уявити літературу ХІХ століття без Віктора Гюго (1802–1885) — французького поета, прозаїка, драматурга, публіциста. Для французів він — поет і громадський діяч, для всього світу — автор безсмертних
книжок. Сам Гюго називав себе романтиком і залишився їм до кінця своїх днів. «Собор Паризької Богоматері» — перший історичний роман у французькій літературі. Для опису собору та Парижу XV століття письменник
вивчив багатий історичний матеріал. Головні герої вигадані автором: циганка Есмеральда, архідиякон Клод Фролло, дзвонар собору горбун Квазимодо (який уже давно перейшов у розряд літературних типажів).
Але є в романі «персонаж», який об’єднує всі діючі особи та збирає докупи основні сюжетні лінії. Ім’я його винесено у назву твору. Це — собор Паризької Богоматері.

Про автора

Віктор Гюго

Віктор Гюго

5 книжок

Віктор Гюго – французький письменник, драматург, поет, публіцист, громадський діяч та член Французької академії. Народився Віктор у французькому місті Безансон. Освіту він здобув у Коледжі для дворян у Мадриді. Ще в юному віці він став лавреатом конкурсу літературної академії в Тулузі. Його дебютна збірка віршів «Оди й різні вірші» вийшла в 1822 році. Вона отримала чимало позитивних відгуків і сподобався навіть королю Людовику XVIII. Через рік він випустив свій перший роман і почав активно створювати п’єси. У 1925 році він отримав орден Почесного легіону. Найбільш відомим твором Гюго є його роман «Собор Паризької Богоматері», який він видав у 1931 році. Через 10 років він став членом Французької академії. Тривалий час Гюго займався політичною діяльністю, але після держперевороту 1851 року перебрався до Брюсселю, а потім остаточно перебрався на острів Гернсі. Після краху режиму Наполеона III Гюго повернувся до Парижа. У 1971 році його було обрано до Національної Асамблеї, однак зовсім скоро він склав свої повноваження на знак протесту проти консервативної більшості. Весь цей час Гюго продовжував писати. Його творчий доробок складає близько десяти романів, п’єс, декількох збірок поезії та есеїв. Помер Гюго в 1885 році.