Сто тисяч. Вибрані твори
Про книжку
Надмірна жага до грошей завжди обертається бідою. Про це не з чуток знає Герасим Никодимович Калитка («Сто тисяч»). Коли гроші стають важливішими за честь та затьмарюють здоровий глузд, людина здатна піти на злочин, як це зробив Терентій Пузир («Хазяїн»). Та буває так, що злочин можна назвати подвигом, і навпаки («Сава Чалий»). І тоді залишається тільки шукати правду, яку давно заступила брехня («Мартин Боруля»).
Найкращі драматичні твори великого класика в одній збірці!
Категорії
Про автора
Іван Карпенко-Карий
9 книжок
Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) (1845 – 1907) – український письменник, драматург, актор та один із корифеїв українського побутового театру. Іван навчався у Бобринецькому повітовому училищі, а з 1859 року почав працювати писарчуком. Згодом – служив у повітовому суді.
У 1865 році він переїхав до Єлисаветграда. Почав брати участь в аматорських виставах Олександра Тарковського, став членом народовольського гуртка Опанаса Михалевича і публікував літературно-критичні статті. У 1883 році він опублікував своє оповідання «Новобранець» й вступив до театральної трупи Михайла Старицького.
Через рік його було заарештовано й заслано до Новочеркаська – там він написав свою першу драму «Чабан» («Бурлака»), а також п'єси «Бондарівна», «Розумний і дурень», «Наймичка», «Безталанна». Впродовж 1886 – 1887 років він їх опублікував. У 1886 році вийшла перша збірка його драматичних творів. Через два роки, коли з нього зняли нагляд, він вступив до трупи свого брата Миколи Садовського, пізніше — до трупи іншого брата Панаса Саксаганського. Наприкінці свого життя Іван написав чимало п’єс, серед яких «Хазяїн», «Суєта» та «Житейське море».
