Чотири вершники Апокаліпсиса
Los cuatro jinetes del Apocalipsis
Про книжку
Іспанський письменник Вісенте Бласко Ібаньєс, найбільше відомий у нас за твором «Кров і пісок», а також його голлівудською екранізацією, під час Першої світової жив у Парижі й там написав свій роман, що став усесвітньо відомим. Уперше опублікований у 1916 році, у розпал Великої війни, він розповідає історію двох родин: француза Денуає та німця фон Гартротта, одружених на двох сестрах, дочках аргентинського землевласника. З початком воєнних дій родичі опиняються у протилежних таборах. Із допомогою образів вічних супутників людства, чотирьох вершників Апокаліпсиса – Моровиці, Війни, Голоду і Смерті – автор описує настрої суспільства й те жахіття і спустошення, у яке поринула тогочасна Європа. І попри яке на її полях смерті відроджується непереможне прагнення жити.
Для українців роман актуальний як ніколи. Чи не на кожній сторінці ми впізнаємо знайомі емоції: небажання вірити у можливість війни, приголомшеність перших днів, подальшу ейфорію, похвилинне очікування новин і віру в швидку перемогу, коли ворога вдається відкинути від столиці, шок від звірств окупантів та від хвилі біженців, – і поступову зміну настроїв у наступні місяці, коли стає зрозуміло, чим ця війна обертається насправді...
Категорії
Про автора
Вісенте Бласко Ібаньєс
1 книжка
Вісенте Бласко Ібаньєс – іспанський журналіст, політик та автор. Вісенте вивчав право, але з юності цікавився журналістикою та літературою. Він мав республіканські політичні погляди й заснував газету «El Pueblo», яка збурила стільки суперечок, що на Вінсенте неодноразово подавали до суду, а згодом його навіть заарештували.
Першим опублікованим романом Вінсенте була книга «La araña negra», але решту своєї кар’єри він вважав це дуже посереднім твором, тож своїм дебютним «зрілим» романом називав «Arroz y tartana». У своїх більш пізніх творах він звертався до гостросоціальних тем й висвітлював темний психологізм людини. Його найбільш відомий роман – це «Los cuatro jinetes del Apocalipsis» («Чотири вершники Апокаліпсиса»). Світова слава Вінсенте закріпилася за ним після численних екранізацій його творів медіакомпанією MGM. Він також був перекладачем, який опрацьовував твори Еміля Золя, Анатоля Франса та багатьох інших.