Дозволені забави/Жінка на ім’я Модеста

Василь Голобородько – український поет і член Національної спілки письменників України. Народився Василь на Луганщині. У 1964 році вступив на філологічний факультет Київського університету. У 1965 році став студентом Донецького педагогічного інституту, але був відрахований через те, що поширював серед студентів роботу Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація».

У 1967 році він спробував вступити до Літературного інституту в москві, але його не допустили до вступних іспитів. Свої вірші він почав друкувати в 1963 році, але його перша поетична збірка, яка готувалася до друку одним із київських видавництв, була знищена через незгоду автора співпрацювати з КГБ. Від 1969 до 1986 року його твори не публікувалися в Україні.

У 1970 році в Балтиморі видавництво видало його збірку віршів «Летюче віконце». В Україні його збірка «Зелен день» вийшла в 1988 році – за неї Василь отримав літературну премію імені Василя Симоненка НСПУ. Того ж року Василя прийняли до Спілки письменників України. У 1990 році вийшла друком його збірка «Ікар на метеликових крилах», а в 1992 – «Калина об Різдві». За ці дві збірки поета було нагороджено Національною премією України імені Тараса Шевченка. Твори Василя Голобородько перекладаються багатьма мовами світу, зокрема французькою, польською, німецькою, англійською, шведською та багатьма іншими.