Перехресні стежки

«Перехресні стежки» — один з найвідоміших творів Івана Франка. Цей текст — уміле поєднання детективної історії та суспільно-політичного роману.

У центрі сюжету — молодий адвокат Євгеній Рафалович, який приїжджає в невеличке галицьке містечко і стає народним захисником. Там він зустрічає кохання своєї юності. Та колишня кохана перебуває у пастці нещасливого шлюбу із чоловіком-садистом: знущання і приниження тривають роками, і жінка, не маючи сил на втечу, у відчаї наважується на вбивство. І це стане лише початком подій, які сколихнуть сонне містечко.

На тлі цих подій Франко промальовує психологічні образи та глибинну мотивацію героїв, і паралельно з розвитком сюжету майстерно зображує вибір головного героя — попри все знайти вихід із замкненого кола, де слабші завжди програють, а легковірні стають жертвами шахрайства й маніпуляцій.

Автори передмови та післямови: Віра Агеєва — упорядниця серії «Неканонічний канон», літературознавиця, літературна критикиня, лауреатка Шевченківської премії.. Іван Уривський — театральний режисер, режисер–постановник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, нагороджений премією імені Леся Курбаса за виставу «Перехресні стежки»..