Київ. Фортеця над прірвою

Її роман-есе про Київ, перекладений з італійської, — це глибоко особистий і водночас історично насичений портрет міста, що стоїть «над прірвою» — між минулим і сучасністю, світлом і катастрофою. Письменниця поєднує сімейні спогади, літературні алюзії та історичні факти, щоб показати Київ як простір, де кожна епоха залишає свої сліди.

Вулиці, пагорби й площі стають сценою для драматичних подій — від імперських часів до новітніх воєн, де культура й руйнування перебувають поруч. У текст вплітаються знакові постаті діячів минулого, а також голоси сучасності, які свідчать про незламність міста. У творі йдеться про те, чим став для авторки Київ її дитинства після того, як Україна перетворилася на фортецю вільного світу у протистоянні варварству та дикунській агресії авторитарного сусіда-загарбника.