Новинка
Для домашнього огнища. Вибрані твори
405 грн
для передплатників MEGOGO
Про книжку
В історії літератури спадщина Івана Франка (1856–1916) посідає особливе місце, адже письменникові тексти за силою мистецького вияву та впливу на суспільство можна порівняти лише з найвищими досягненнями людського генія. Таких авторів одиниці. Художній світ Івана Франка непересічний, завжди зосереджений на обстоюванні людської гідності, багатий на несподівані сюжетні лінії та сильні літературні характери.
У цьому виданні надруковано чи не найпомітніші психологічні твори класика: повість «Для домашнього огнища», новелу «Сойчине крило», оповідання «Терен у нозі», драму «Украдене щастя». Вони показують приховані механізми людських учинків, розкривають складний внутрішній світ героїв, порушують багато морально-етичних питань. І відповіді на них не такі прямолінійні, як можна було б сподіватися. Франкові тексти відбивають суспільні виклики кінця ХІХ — початку ХХ століття, але звучать по-сучасному, бо зачіпають проблему сутності людини як феномена взагалі.
Іван Франко — Майстер, що високохудожньою мовою показав, як людина береже та губить гідність, бореться і здається, сподівається, кається, любить і страждає, шукає, знаходить і втрачає своє місце в цьому світі. Його твори неповторні, сповнені гуманізму й несуть нам надію.
Категорії
Про автора
Іван Франко
38 книжок
Іван Франко (1856-1916) – український письменник, науковець, журналіст і політичний діяч, який очолював інтелектуальний рух наприкінці ХІХ століття. Він писав драми, ліричні вірші, оповідання, есе та дитячі вірші, але його романи, що описують сучасне йому галицьке суспільство, та довгі оповідні поеми є вершиною його літературних досягнень. Франко почав писати вірші та п'єси у ранньому віці. У 1875 році він вступив до університету в Лемберзі (пізніше Львівський державний університет імені Івана Франка), де став соціалістом і дописував до політичних і літературних журналів та популістських газет.
Активна політична діяльність та періодичні ув'язнення перервали його навчання, яке він згодом завершив у Віденському університеті. В останні роки життя став критично ставитися до марксистського соціалізму і підтримував український націоналізм. Літературна кар'єра Франка характеризувалася поступовим переходом від романтизму до реалізму. Він написав понад 40 довгих поем, кілька поетичних збірок та близько 100 прозових творів, серед яких найбільш відомі романи «Борислав сміється» (1882), «Захар Беркут» (1883) та «Перехресні стежки» (1900).
