Між коханням та ненавистю

Фальшиві стосунки з моїм ворогом, щоби здійснити мрію та відкрити власну пекарню? Легко... якщо тільки я не закохаюся в нього.

Домінік Гарді — відомий інженер-архітектор із дипломами, нагородами й бездоганною репутацією. Але він нічого не тямить у випічці. Ба більше - він узагалі не любить солодкого. Тож коли в заповіті мого вітчима стверджується, що Домінік успадкує курорт на Тихоокеанському узбережжі, який він сам і проєктував, лише за умови, що в центрі комплексу зʼявиться моя пекарня, - його протест був очікуваним. Але мене приголомшило інше: усі плани повинні дістати наше спільне схвалення. Його вишуканий, але сухий смак ніяк не узгодиться з мої грайивим стилем.

Та згодом Домінік робить мені пропозицію, від якої я не можу відмовитися: він погоджується на все, чого я хочу для своєї пекарні... якщо я погоджусь на одну умову. Пять місяців удаваних побачень. Тримати його колишню на відстані, (удавати), що ми закохані. Усмішки, вечірки, глибокі погляди просто у його зелені очі. Можливо, кілька поцілунків.
Нічого понадміру. Просто пʼять місяців гри в кохання з чоловіком, якого я ненавиджу... навіть тоді, коли його розпусні вуста торкаються мене. Здавалося, простіше простого. Але межа між коханням і ненавистю небезпечно тонка... і я, схоже, припустилася фатальної помилки, розмивши ії.