Місіс Делловей
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
Коли молодість з усіма її пристрастями й бурхливими переживаннями вже позаду, коли більшість із важливих рішень у житті вже прийнято і людина зупиняється на порозі зрілості, цілком природно, що вона раптом відчуває необхідність озирнутися назад і оцінити пройдений шлях.
Роман «Місіс Делловей» (1925) британської письменниці Вірджинії Вулф (1888—1942), який критики часто порівнюють з «Уліссом» Джеймса Джойса, розповідає про один день із життя Клариси Делловей, залюбленої в життя лондонської леді з вищих ешелонів британського суспільства.
Чудовий червневий день занурює її в спогади про щасливі молоді роки. Клариса розмірковує про свій вибір вийти заміж за надійного й статечного Річарда Делловея, відмовивши екстравагантному Пітеру Волшу, якого вона палко кохала. Річард був її опорою впродовж усіх цих років, і вона прожила з ним щасливе життя, однак вагання й досі не дають їй спокою. Якщо рішення було правильним, чому ж тоді серце щемить від однієї згадки про ті далекі літні дні?
Категорії
Про автора
Вірджинія Вулф
12 книжок
Вірджинія Вулф – британська письменниця, літературна критикиня та феміністка. У дитинстві Вірджинія рано втратила матір і старшу сестру, тож вихованням її переважно займався батько, відомий літературний критик.
Після смерті батька Вірджинія разом зі своїми братами та сестрами перебралася до окремого будинку, який став своєрідним місцем зустрічей для тогочасної прогресивної молоді. Тоді ж дівчина починає роботу над своїм першим романом. З 1900 року вона почала займатися письменництвом професійно. У 1912 році вона виходить заміж за письменника та журналіста Леонардо Вулфа. Разом із ним вони заснували видавництво, в якому виходили всі твори Вірджинії.
Вулф вважається провідною романісткою, в основі письма якої лежить потік свідомості. Її найвідомішими творами є «Місіс Делловей», «До маяка», «Орландо» та «Хвилі». З початком Другої світової війни і без того поганий ментальний стан авторки погіршився: вона переживала за свого чоловіка, єврея за походженням, й важко пережила бомбардування їхнього будинку в Лондоні. У березні 1941 року вона залишила лист чоловікові та сестрі й покінчила життя самогубством.
