Володарка Понтиди
Про книжку
«Володарка Понтиди» – це унікальна в українській літературі пригодницька мандрівка лабіринтами королівських дворів, ложами таємних товариств, феєречними маскарадами, капканами підозрілих дешевих корчомок та в’язничних келій у передреволюційній Європі 1770-х років.Герой цього авантюрного і глибоко філософського роману – український козак-шляхтич Юрій Рославець. Зачарований «дамою свого серця» і претенденткою на імператорський трон, він «женеться за з’явою» своєї пристрасті від Парижа, через Німеччину до Венеції, Неаполя, Риму й Пізи, переживаючи карколомні пригоди і сповнюючись життєвою мудрістю й дещо фаталістичним розумінням життя і світу.
Цей літературний шедевр написаний 1987 року в Нью-Йорку контроверсійним українським автором, племінником Лесі Українки, Юрієм Косачем (1908–1990) – видатним, хоча й досі, на жаль, маловідомим майстром української історичної прози.
Категорії
Про автора
Юрій Косач
3 книжки
Юрій Миколайович Косач (1908 – 1990) – український поет, прозаїк, драматург та редактор. Народився Юрій Косач у Колодяжному Волинської області. У 1918 році парубок вирушив на навчання до першої Львівської академічної гімназії імені Юзефа Пілсудського. Вперше його поезію було опубліковано в 1927 році в часописі «Українська Громада». Юрій також активно співпрацював з львівськими студентськими часописами.
Після завершення гімназії Юрій вступив до Варшавського університету. На його студентські роки припав початок його активної громадської та літературної діяльності. У 1928 році він став секретарем студентської організації «Партія українських державних націоналістів» і членом культурно-освітнього товариства «Основа» та ініціює створення осередку «Просвіти» в Колодяжному. Того ж року почалася його співпраця з журналом «Літературний науковий вісник».
На початку 1931 року вийшла перша книга Юрія – збірка оповідань «Чорна пані». У 1933 році він переїхав до Праги внаслідок репресій. У Празі він працював в історичному архіві та викладав. Пізніше він ще неодноразово переїжджатиме. З 1933 року починається його активна співпраця з діаспорними і західноукраїнськими виданнями. У 1934 році Косач здобув першу нагороду на конкурсі найкращої «новели з сюжетом», того ж року вийшла його друга книга, за яку йому присудили I премію Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка. Він активно публікувався я в різноманітних журналах та видавав свої книги й поетичні збірки. У 1943 році він повернувся до Львова, в якому активно включився в тогочасне інтелектуальне та мистецьке життя.
У 1944 році, внаслідок контрнаступу радянських військ, Юрій опинився у німецькому концентраційному таборі. Восени 1945 року, разом із дружиною, вони опинилися в таборі для переміщених осіб в містечку Оффенбах. У другій половині 1947 року Косач став членом редколегії новоствореного літературно-мистецького місячника «Арка», а в наступному році емігрував до США. Там він очолив редакцію нью-йоркської української літературної газети. У ті часи в нього вийшло чимало збірок поезії. З середини 60-х років ХХ ст. твори Юрія Косача почали друкувати і в Україні.
Кочас регулярно відвідував свою батьківщину, а на схилі свого життя переїхав до міста Пассейк у Нью-Джерсі, де й помер у 1990 році. На жаль, виконати його заповіту, в якому було вказано поховати його в Києві чи Колодяжному, не вдалося.
