Земля роду

Кожен клаптик землі, кожен урожай у розкиданому поміж пагорбів селі у фінській історичній провінції Естерботтен — відвойований у стихій і зароблений важкою працею. Місцеві мешканці врослі у цей край, невіддільно пов’язані з природою, їхнє щоденне життя сповнене забобонами і віруваннями. Містичний ліс і мочари надійно ховають стежки лісових духів і бережуть людські таємниці.

Впродовж чотирьох століть хутір Невабакка переживає війни, голод та епідемії. Освіта і нові технології майже не змінюють звичного плину речей на хуторі. Вкорінені у цій місцині люди покоління за поколінням прагнуть опанувати дикою природою, черпають у ній силу і знаходять притулок. Де би не опинялися невабакці, їх завжди непереборно тягнутиме сюди, у центр їхнього всесвіту, бо ця земля роду — вічна.