Повість без назви
Немає на полицях
Немає на полицях
Опис
Головний герой «Повість без назви», Андрій Городовський, зустрівши на вулиці незнайому жінку, починає пошуки, які стають сенсом його життя. Це не просто історія про кохання, а глибокий інтелектуальний і психологічний роман-дискусія про «голод душі», втечу від самотності, пошук ідеалів і сенсу буття. Андрій зустрічає митців і науковців, веде внутрішню боротьбу, балансує між пристосуванством і бунтом, між прагненням до духовного й гірким досвідом розчарувань.
У цьому виданні, окрім «Повісті без назви», зібрано й низку оповідань Підмогильного — від роздумів про голод 1920-х і втручання революції в людські долі до глибоких філософських пошуків суті існування. Письменник спонукає читача не до готових висновків, а до власних відкриттів. Це книга для тих, хто готовий увійти в інтелектуальний світ Валер’яна Підмогильного, відчути його драматизм і актуальність навіть сьогодні.
Категорії
Про автора
Валер'ян Підмогильний — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій. Народився в бідній селянській родині. Навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Друкуватися почав ще зі школи під псевдонімом Лорд Лістер. Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. У 1921—1923 роки, коли в Києві лютував голод, залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. 1932 року переїхав до Харкова, працював у видавництві «ЛіМ», а згодом отримав посаду консультанта з іноземної літератури при видавництві «Рух».
8 грудня 1934 року Валер'яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму.
