З непокритою головою

Ірина Вільде — українська письменниця. Лауреатка Шевченківської премії. Депутатка Верховної Ради УРСР 2-го скликання. Очолювала Львівську організацію Спілки письменників України. Псевдонім Дарини Дмитрівни Полотнюк-Макогон. Вона народилася в м. Чернівці в родині письменника Дмитра Макогона, який походив з давнього шляхетського роду.

За збірку новел «Химерне серце» і повість «Метелики на шпильках», Ірина Вільде стала лавреаткою другої нагороди премії Товариства письменників і журналістів ім. І. Франка — найпрестижнішої літературної відзнаки в українській Галичині. Працювала кореспонденткою газети «Правда України», була обрана депутаткою Верховної ради УРСР, до обласної і міської рад м. Львова. Нагороджена двома радянськими орденами. Отримала Шевченківському премію за роман «Сестри Річинські». Довгий час була головою Львівської організації Спілки письменників УРСР.

Марія Василівна Матіос (1959) — українська письменниця, авторка понад 25 книг прози та поезії. Лауреатка Шевченківської премії, триразова переможниця премії «Книжка року», володарка Гран-прі «Коронації слова». Твори перекладені англійською, німецькою, французькою, польською, івритом та іншими мовами.

Леся Українка — видатна українська письменниця, перекладачка та культурна діячка. Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.

Вона народилася 1871 року в сім’ї поміщика Петра Косача, який високо цінував літературу й живопис, та письменниці Ольги-Драгоманової Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дитинство Лариси Косач пройшло на Волині: у Новограді-Волинському, Ковелі та Луцьку. Одним із найбільшим авторитетів малої Лесі був дядько Михайло Драгоманов – учений, громадський діяч. Він мав великий вплив на формування світогляду Лесі Українки, цінною вважається їхня епістолярна спадщина.

Лариса Косач багато часу приділяла власній освіті. Їй доводилося чимало вчитися самостійно, у цьому їй допомагала мама. Леся Українка знала багато мов: слов’янських та європейських. Окрім них, володіла латинською та давньогрецькою. У 19 років Леся Українка написала підручник для своїх сестер «Стародавня історія східних народів». Велику увагу письменниця та її родина приділяли перекладам творів класиків українською, усвідомлюючи важливість включення в світове культурне поле. Зокрема, Леся Українка перекладала Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Гомера, Віктора Ґюго.

Творчість Лесі Українки є багатогранною: поезія, проза (оповідання, казки, повісті), драматургія, переклади, епістолярна спадщина, зібрані нею фольклорні надбання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. Внесок Лесі Українки – ще й у тому, що вона виводила українську літературу на світовий рівень. Літературні критики відзначають: творчість Лесі Українки є напрочуд європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці зняті фільми, поставлені спектаклі, балети, поетичні вистави. Перевидання й нове візуальне оформлення творів Лесі Українки здійснюються сьогодні, до її спадщини звертаються сучасники.