У мереживі вальсу. Світське життя на Буковині (1848–1918)

Більшість українських історичних праць присвячені важливим політичним, націєтворчим процесам. Але чи не хотілося б вам зазирнути за лаштунки цих процесів та побачити, яким було повсякдення і дозвілля політиків та їхніх сучасників або в якому просторі — соціальному й фізичному — зароджувались важливі ідеї? Ретроспектива світського життя на Буковині модерної доби демонструє, що захоплення співами об’єднувало політичних опонентів в одному товаристві, а кав’ярня могла стати місцем, де у дискусії зароджувалися визначальні для ходу історичних подій рішення.

У другій половині ХІХ ст. повсякдення освічених верств Європи підпорядковувалося однаковим суспільним нормам, стандартам та практикам, тобто умовностям, що їх виробило добірне товариство (бомонд). Попри провінційний, напівсільський характер міст і містечок, під впливом ідей та носіїв західних культурних практик на Буковині з’явилися всі атрибути для розгортання публічного життя бомонду: театр, філармонія, казино, салони, ресторани, кав’ярні, парки, різні культурно-освітні товариства, світські прийоми, бали та кінні перегони. У цих інституціях, формах, просторах стара й нова еліти негласно змагались за домінування в ієрархії світського товариства і загалом суспільного життя. Але будьте певні, у книжці, яку ви вже розгорнули, на вас не чекає рафінована історія про земні радощі за добрих старих часів. Книжка правдиво оповідає про чимало суперечностей та конфліктів, які, поєднуючись, творили особливий простір східної провінції Габсбурзької монархії, де розкіш і злидні йшли пліч-о-пліч.