Лісова пісня. Бояриня. Поеми
414 грн
для передплатників MEGOGO
Про книжку
Леся Українка (справжнє ім’я Лариса Петрівна Косач-Квітка) — українська поетеса, письменниця, перекладачка. Відома завдяки своїм збіркам поезій «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902), поем «Давня казка» (1893), «Одне слово» (1903), драм «Бояриня» (1913), «Кассандра» (1903–1907), «В катакомбах» (1905), «Лісова пісня» (1911) та інші.
Данна збірка містить два твори автора: «Лісова пісня» — драма-феєрія в трьох діях (твір є одним з перших прообразів фентезі в українській літературі), та «Бояриня» — драматична поема, єдиний твір Лесі Українки, який базується на українській історії.
Категорії
Про автора
Леся Українка
16 книжок
Леся Українка — видатна українська письменниця, перекладачка та культурна діячка. Писала в жанрах поезії, лірики, епосу, драми, прози, публіцистики, розвинула жанр драматичної поеми в українській літературі. Працювала в галузі фольклористики (наспівала 220 народних мелодій) і активно долучалася до процесів українського жіночого руху та національного відродження.
Вона народилася 1871 року в сім’ї поміщика Петра Косача, який високо цінував літературу й живопис, та письменниці Ольги-Драгоманової Косач, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Дитинство Лариси Косач пройшло на Волині: у Новограді-Волинському, Ковелі та Луцьку. Одним із найбільшим авторитетів малої Лесі був дядько Михайло Драгоманов – учений, громадський діяч. Він мав великий вплив на формування світогляду Лесі Українки, цінною вважається їхня епістолярна спадщина.
Лариса Косач багато часу приділяла власній освіті. Їй доводилося чимало вчитися самостійно, у цьому їй допомагала мама. Леся Українка знала багато мов: слов’янських та європейських. Окрім них, володіла латинською та давньогрецькою. У 19 років Леся Українка написала підручник для своїх сестер «Стародавня історія східних народів». Велику увагу письменниця та її родина приділяли перекладам творів класиків українською, усвідомлюючи важливість включення в світове культурне поле. Зокрема, Леся Українка перекладала Адама Міцкевича, Генріха Гейне, Гомера, Віктора Ґюго.
Творчість Лесі Українки є багатогранною: поезія, проза (оповідання, казки, повісті), драматургія, переклади, епістолярна спадщина, зібрані нею фольклорні надбання. Письменниця збагатила вітчизняну літературу новими темами та мотивами. Внесок Лесі Українки – ще й у тому, що вона виводила українську літературу на світовий рівень. Літературні критики відзначають: творчість Лесі Українки є напрочуд європейською, універсальною, такою, що піддається новим прочитанням й переосмисленню у різні історичні періоди. За творами письменниці зняті фільми, поставлені спектаклі, балети, поетичні вистави. Перевидання й нове візуальне оформлення творів Лесі Українки здійснюються сьогодні, до її спадщини звертаються сучасники.
