Превью "Моя любов" - Фото №1

Моя любов

Немає на полицях

Кількість сторінок
400
Видавництво
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2006
Мова
Українська
Розмір
252x345x35 мм
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
ISBN
978-966-03-3559-2
Штрихкод
9789660335592
Артикул
918402451637

Немає на полицях

Про книжку

Це видання присвячено 150-й річниці з дня народження великого сина українського народу Івана Яковича Франка (1856—1916). До книжки увійшли поезії з найбільш відомих збірок Каменяра («З вершин і низин», «Зів’яле листя» і «Мій Ізмарагд»), а також такі визначні поеми, як «Смерть Каїна», «Похорон», «Іван Вишенський», «Мойсей», п’єса «Украдене щастя» та повісті «Захар Беркут» і «Перехресні стежки».

Видання багато ілюстровано роботами видатних українських художників — І. Труша, О. Кульчицької, Ю. Кратохвилі-Відимської та ін., що жили і працювали в Галичині в той самий період, що і Франко. Поряд з цим у книжці використано ілюстрації відомих сучасних майстрів живопису і книжкової графіки Є. Безніска, І. Крислача та Б. Пікулицького.

Про автора

Іван Франко

Іван Франко

33 книжки

Іван Франко (1856-1916) – український письменник, науковець, журналіст і політичний діяч, який очолював інтелектуальний рух наприкінці ХІХ століття. Він писав драми, ліричні вірші, оповідання, есе та дитячі вірші, але його романи, що описують сучасне йому галицьке суспільство, та довгі оповідні поеми є вершиною його літературних досягнень. Франко почав писати вірші та п'єси у ранньому віці. У 1875 році він вступив до університету в Лемберзі (пізніше Львівський державний університет імені Івана Франка), де став соціалістом і дописував до політичних і літературних журналів та популістських газет.

Активна політична діяльність та періодичні ув'язнення перервали його навчання, яке він згодом завершив у Віденському університеті. В останні роки життя став критично ставитися до марксистського соціалізму і підтримував український націоналізм. Літературна кар'єра Франка характеризувалася поступовим переходом від романтизму до реалізму. Він написав понад 40 довгих поем, кілька поетичних збірок та близько 100 прозових творів, серед яких найбільш відомі романи «Борислав сміється» (1882), «Захар Беркут» (1883) та «Перехресні стежки» (1900).