Синя борода
Bluebeard
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
Перед вами вигадана автобіографія американського художника Рабо Карабекяна. Йому сімдесят один, він вдівець, живе самотою в розкішному будинку на Лонґ-Айленді. Якось Рабо зустрічає на березі океану жінку і, несподівано для самого себе, запрошує її до свого маєтку.
Гостя — невгамовна Цірцея Берман, авторка суперпопулярних романів — докорінно змінює життя Карабекяна. Вона примушує дивакуватого художника писати автобіографію, а він не може опиратися. І ось Рабо пригадує батьків — вірменських імміґрантів, які врятувалися під час першого у ХХ столітті геноциду; роки навчання живопису в Нью-Йорку, своє перше кохання та службу в армії під час Другої світової війни; німецький полон і похмурі сутінки нацизму у Європі; повернення з війни, нещасливе одруження, кар’єру митця та дружбу з художниками нью-йоркської школи абстрактного експресіонізму.
А тим часом Цірцеї кортить дізнатися, що ж ховає під надійними замками у картопляній коморі Рабо: таємницю, яка бентежить мистецтвознавців і колекціонерів у всьому світі…
«Синя Борода» — яскравий приклад непересічної майстерності Воннеґута-оповідача: жахливі сцени злочинів проти людства переплітаються з комічними і ґротескними епізодами, гіркота розчарувань чергується з обнадійливою вірою в торжество добра, а мудра іронічність підкреслює глибоке співчуття.
Категорії
Про автора
Курт Воннеґут
6 книжок
Курт Воннеґут, американський письменник, народився в місті Індіанаполіс, штат Індіана, 11 листопада 1922 року. У 1940 році вступив на хімічний факультет Корнелльського університету. В 1943 році записався добровольцем в армію. В грудні 1944 року, під час Арденської операції, потрапив у полон. Перебував у дрезденській в'язниці. В лютому 1945 року пережив бомбардування Дрездена авіацією союзників.
Після повернення до Америки навчався в аспірантурі університету Чікаґо за спеціальністю антропологія, одночасно працював поліцейським репортером. Через два роки покинув навчання, переїхав у місто Скенектаді, штат Ньою-Йорк, де влаштувався на роботу в компанію «Дженерал Електрік». В лютому 1950 року журнал «Колльєрс» опублікував оповідання Воннеґута «Доповідь про ефект Барнгауза». 1951 року разом з сім'єю переселився на півострів Кейп-Код, штат Массачусетс. 1952 року видавництво «Charles Scribner's Sons» опублікувало його перший роман «Механічне піаніно».
Пізніші романи Курат Воннеґута: «Сирени Титану» 1959, «Мати-Ніч» 1961, «Котяча колиска» 1963, «Бойня номер п’ять» 1969, «Сніданок для чемпіонів» 1973, «Балаган, або кінець самотності!» 1976, «Малий не промах» 1982, «Ґалапаґос» 1985, «Фокус-покус» 1990, «Часострус» 1997. Курт Воннеґут, один з найвідоміших американських прозаїків ХХ століття. Головний парадокс художнього методу Воннеґута полягає в тому, що про найтрагічніші моменти людського життя він розповідає з гумором. Його твори – це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю. Гротеск, сатира, іронія, парадокси створюють ефект обманутого очікування, щоб показати алогізм людських вчинків та зруйнувати стереотипи. Курт Воннеґут помер 11 квітня 2007 року в Нью-Йорку.
