Превью "Історія ока" - Фото №1

Історія ока

Histoire De l’oeil

Немає на полицях

Кількість сторінок
72
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2023
Мова
Українська
Розмір
150x170x10 мм
Вага
220 г
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
9786175530160
Штрихкод
9786175530160
Артикул
916595919695

Немає на полицях

Про книжку

«Історія ока» Жоржа Батая розповідає про еротичні пригоди двох молодих людей, оповідача та Симони, юнки, яка «так відчайдушно прагне всього, що засмучує, що найменш помітний заклик почуттів несподівано надає її обличчю рис, що прямо вказують на все, пов’язане з глибинною сексуальністю — до прикладу, кров, задуху, раптовий жах, злочин, усе, що назавжди руйнує людське блаженство та чесність». Симона та її приятель-оповідач залучають до своїх химерних ігор третю героїню – Марсель, побожну дівчину, яка, збожеволівши під час оргії, потрапляє до клініки, звідки парочка, одержима її вродою, витягає її, а невдовзі Марсель повіситься. Продовження їхньої розпусти переносить оргіастичних Бонні і Клайда до Іспанії у компанії з багатим англійцем сером Едмундом: пригоди розгортаються спочатку на мадридській арені для биків, а потім «під сонцем Севільї», сонцем — одночасно ментальним і космічним, чорним і сліпучим, яким одержимий Батай.

Про автора

Жорж Батай

Жорж Батай

4 книжки

1897-1962, французький філософ, письменник, публіцист, етнограф, мистецтвознавець.

Автор робіт: «Внутрішній досвід» (1943), «Теорія релігії» (1948), «Еротизм» (1957), «Сльози Ероса» (1961) та інших.

Народився 10 вересня 1897 року в містечку Війон (департамент Пюї-де-Дом). Після першої світової війни закінчив Історико-архівний інститут та з 1922 р. став працювати в Національній бібліотеці. Через деякий час, під впливом зустрічі з Анрі Бергсоном, почав цікавитися філософією. Першою його роботою став «Внутрішній досвід», написаний під час другої світової війни. З 1946 р редагував журнал «Критика».

Батай - один з найзагадковіших і різнобічних мислителів XX ст, - «Краща мисляча голова Франції», як відгукнувся про нього Мартін Хайдеггер.