Сирени Титана
The Sirens of Titan
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
У «Сиренах Титана», як це звично для романів Курта Воннеґута, є кілька сюжетних ліній.
Перша. Вінстон Найлз Рамфурд на своєму особистому космічному кораблі потрапляє в недосліджену хроносинкластичну інфундибулу, від чого його розкидає у просторі та часі. Завдяки цьому він отримує здатність бачити майбутнє й з’являтися у різних частинах Сонячної системи.
Друга. Найбагатший чоловік на Землі, Малахія Констант, вирушає у подорож до далеких світів з Землі на Марс, Меркурій, назад на Землю і зрештою на Титан, супутник Сатурна. Проте у цих подорожах, сповнених відчайдушних пригод, захований один підступ...
Третя. Сейло, робот з планети Тральфамадор, 200 000 років тому через поломку корабля вимушено приземлився на супутнику Сатурна — Титані. Його товариші мають план доставити йому потрібну для ремонту запасну деталь. Ці три незвичні події ось-ось мають переплестися.
«Сирени Титана» — гумористичний науково-фантастичний роман Курта Воннеґута, в якому порушено питання свободи вибору, всезнання та загальної мети історії людства. У ньому є всі елементи істинно воннеґутівського роману: гостра сатира, ґротескна вигадка, суха комедія разом із роздумами на теми філософії, релігії, гуманізму, війни та багато іншого. А також ця книжка має емоційну глибину, теплу й добру іронію, ніжну любов до своїх персонажів.
Категорії
Про автора
Курт Воннеґут
6 книжок
Курт Воннеґут, американський письменник, народився в місті Індіанаполіс, штат Індіана, 11 листопада 1922 року. У 1940 році вступив на хімічний факультет Корнелльського університету. В 1943 році записався добровольцем в армію. В грудні 1944 року, під час Арденської операції, потрапив у полон. Перебував у дрезденській в'язниці. В лютому 1945 року пережив бомбардування Дрездена авіацією союзників.
Після повернення до Америки навчався в аспірантурі університету Чікаґо за спеціальністю антропологія, одночасно працював поліцейським репортером. Через два роки покинув навчання, переїхав у місто Скенектаді, штат Ньою-Йорк, де влаштувався на роботу в компанію «Дженерал Електрік». В лютому 1950 року журнал «Колльєрс» опублікував оповідання Воннеґута «Доповідь про ефект Барнгауза». 1951 року разом з сім'єю переселився на півострів Кейп-Код, штат Массачусетс. 1952 року видавництво «Charles Scribner's Sons» опублікувало його перший роман «Механічне піаніно».
Пізніші романи Курат Воннеґута: «Сирени Титану» 1959, «Мати-Ніч» 1961, «Котяча колиска» 1963, «Бойня номер п’ять» 1969, «Сніданок для чемпіонів» 1973, «Балаган, або кінець самотності!» 1976, «Малий не промах» 1982, «Ґалапаґос» 1985, «Фокус-покус» 1990, «Часострус» 1997. Курт Воннеґут, один з найвідоміших американських прозаїків ХХ століття. Головний парадокс художнього методу Воннеґута полягає в тому, що про найтрагічніші моменти людського життя він розповідає з гумором. Його твори – це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю. Гротеск, сатира, іронія, парадокси створюють ефект обманутого очікування, щоб показати алогізм людських вчинків та зруйнувати стереотипи. Курт Воннеґут помер 11 квітня 2007 року в Нью-Йорку.
