Купуй книжки — отримуй передплату MEGOGO!
Детальніше
На березі часу. Не моє Заполяр'я. У чоботах Марса
450 грн
для передплатників MEGOGO
Про книжку
«Не моє Заполяр’я» продовжує спогадового цикла «На березі часу» видатного українського письменника, нашого сучасника Валерія Шевчука. Спершу були «Мій Київ», «Мій Житомир. Хата і рід», «Мій Житомир. Світ перед очима», «Ті, котрі поруч» та інші книги, в яких Шевчук-мемуарист з притаманною йому чесністю і відвертістю спогадує про пережите і осмислене.
У цьому виданні оприлюднюється листування з часів служби у совєцькій армії, коли його, вже 24-річного, знаного в Україні молодого письменника, було забрано до війська і заслано до Заполяр’я «на перевиховання». Більшість листів – до молодої дружини Неоніли Біличенко і відповідей від неї. Своєрідний епістолярний щоденник, бо писалися послання майже щодня. З епістолій зримо постають картини армійських буднів, виснажливе переживання розлуки з коханою, загострене світовідчуття молодого солдата, для якого несприйнятними є «чужі обличчя, чужа мова, чужий світ...»; водночас маємо змогу пізнати таємниці творчої лабораторії, коли формувався автор майбутніх літературних шедеврів. Листи ж 20-річної дружини містять не лише власну емоційну історію стосунків з коханим, але дають цікаву інформацію про мистецько-літературний Київ першої половини 1960-х.
Кожен лист супроводжує розлогий коментар, написаний автором уже в наші дні. Відтак маємо своєрідне самодослідження і документ епохи громадського та культурного життя шістдесятих років минулого століття.
Для поціновувачів життєтворчості одного з найталановитіших і найплідніших українських письменників – Валерія Шевчука.
Категорії
Про автора
Валерій Шевчук
5 книжок
Валерій Шевчук (20.08.1939-06.05.2025, Житомир) — видатний сучасний український письменник, визначний дослідник літератури, інтерпретатор українського літературного бароко.
Валерій Шевчук — подиву гідний взірець сучасного подвижництва на терені української літератури, культури та історії. Мало яка державна культурна інституція може похвалитися таким кількісним, різноплановим, а головне, якісним доробком.
Серед найвідоміших книг письменника — «Серед тижня» (1967), «Набережна 12» (1968), «Крик півня на світанку» (1979), «На полі смиренному» (1982), «Дім на горі» (1983), «Три листки за вікном» (1986), «Мисленне дерево» (1986), «Птахи з невидимого острова» (1989), «Мор» (1989), «Дзиґар одвічний» (1990), «Панна квітів» (1990, збірка казок), «Стежка в траві. Житомирська сага» (у двох томах, 1994), «У череві апокаліптичного звіра» (1995), «Око Прірви» (1996), «Жінка-змія» (1998) «Срібне молоко» (2002), «Тіні зникомі. Сімейна хроніка» (2002); «Козацька держава: Етюди до історії українського державотворення» (1995), «Муза Роксоланська: Українська література XVI–XVIII ст. У 2-х книгах» (2005), «Пізнаний і непізнаний Сфінкс. Григорій Сковорода сучасними очима» (2008) та ін.
Упорядник та перекладач на сучасну літерну мову збірок любовної лірики XVI–XIX ст. «Пісні Купідона» (1984) та героїчної поезії Х—IX ст. «Марсове поле». У 2-х книгах (1989), «Літопису Самійла Величка» (у 2-х томах, 1991) та ін.
Валерій Шевчук — почесний професор Києво-Могилянської академії та Львівського університету. Лауреат Шевченківської премії, премії Фундації Антоновичів та численних літературних премій. Заслужений діяч польської культури. Твори письменника перекладено 22 мовами світу.
«Дім на горі» — один із найкращих романів письменника.
