Тепер ми справжні

«Можливо, кохання не обов’язково має бути оригінальним. Може, воно просто має бути справжнім».

Люсі завжди називали милою, гарненькою й доброю — настільки, що ніхто з хлопців не сприймав її серйозно. Але справжнього болю вона зазнала лише з Ґреґором. Їхній літній роман давно мав лишитися спогадом, та два роки по тому він досі ятрить їй серце. І от несподівано Ґреґор знову вривається в її життя. Наче цього було недостатньо, тепер Люсі доводиться ділити з ним обов’язки ведучого університетського подкасту. Що більше часу вони проводять разом, то яснішає, що почуття не вмерли. Чи зможе Люсі пробачити мовчазний розрив тоді й відкритися Ґреґорові вдруге, чи хлопець знову безслідно зникне з її життя?