Превью "П'ятикнижжя" - Фото №1

П'ятикнижжя

380 грн

342 грн

для передплатників MEGOGO

Кількість сторінок
272
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2015
Мова
Українська
Розмір
125x165x25 мм
Вага
300 г
Ілюстратор
Романа Романишин, Андрій Лесів
Ілюстрації
Кольорові
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-679-172-0
Штрихкод
9786176791720
Артикул
721955763246
380 грн

Опис

Це книга - оприсутнення одного з найтаємничіших українських поетів, зірка якого яскраво спалахнула в похмурі 70-ті. Це книга-діалог Поета з Су часником поза межа ми звичного часу, і книга-розмова Грицька Чубая з його близькими друзями – і вірші, і друзі пережили поета на багато років. Ця книга – як лист у пляшці, вкрай важливе послання з минулого в майбутнє тим, хто може його від читати, тим, хто зуміє проростити у серці живі слова.

Про автора

Григорій (Грицько) Чубай

Народився 23 січня 1949 року у с. Березини Червоноармійського р-ну Рівненської обл. Закінчив Козинську середню школу. Ще школярем друкувався у республіканському журналі. Намір вступу до Київського університету у 1967 році закінчився на здачі документів. За антирадянську крамолу, яку жартома проголошували в університетському гуртожитку сімнадцятирічні абітурієнти, був навіть недопущений до вступних іспитів, зате отримав майже по життєво приставлених до себе «опікунів КДБ».

Працював деякий час на Рівненському радіо, у 1968 році приїхав до Львова вже з готовим „Вертепом”. Тоді ж В’ячеслав Чорновіл назвав його видатним поетом України. Арешти 1972 року не обминули і Грицька - обшук в будинку дружини Галини на Погулянці. Кількаденне перебування в КДБ по вул. Миру спричинили до глибокої депресії, а виснажлива фізична праця вантажника – до розладу здоров’я. Важкі матеріальні умови змусили Григорія Чубая працювати деякий час і на будовах Сибіру, що майже цілковито зруйнувало його і без того розхитане здоров’я. У 1979 році Григорій Чубай блискуче здає іспити до Літературного інституту ім. М. Горського, що у Москві.

Вчився у семінарі А. Жигуліна, який назвав його найсильнішим у своєму потоці. Навчаючись на третьому курсі, 16 травня 1982 р. Григорій Чубай пішов із життя. За словами Івана Дзюби, він був «однією з найпривабливіших і найзворушливіших легенд українського безчасся 70-80х років».