Превью "Політика" - Фото №1

Політика

Немає на полицях

Кількість сторінок
704
Видавництво
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2025
Мова
Українська
Розмір
145x200x60 мм
Вага
834 г
Ілюстрації
Чорно-білі
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-7916-57-3
Штрихкод
9786177916573
Артикул
212554329945

Немає на полицях

Опис

Видання представляє Івана Франка, чільного культурника та провідника українства, як політичного мислителя і яскравого публіциста. У книзі зібрані всі найвагоміші публікації автора на політичну тематику, які відображають складну світоглядну еволюцію та широту проблематики його ідейних устремлінь.

У книзі подано статті автора трьох головних періодів творчости: соціялістичного, позитивістського, національно-ідеалістичного. Вони охоплюють всі важливі теми Франкової публіцистики, показують найрізноманітніші аспекти суспільно-політичного буття українського народу, які він осмислював. Видання рекомендується політологам, історикам, культурологам, філософам, студентам-гуманітаріям.

Про автора

Іван Франко

Іван Франко (1856-1916) – український письменник, науковець, журналіст і політичний діяч, який очолював інтелектуальний рух наприкінці ХІХ століття. Він писав драми, ліричні вірші, оповідання, есе та дитячі вірші, але його романи, що описують сучасне йому галицьке суспільство, та довгі оповідні поеми є вершиною його літературних досягнень. Франко почав писати вірші та п'єси у ранньому віці. У 1875 році він вступив до університету в Лемберзі (пізніше Львівський державний університет імені Івана Франка), де став соціалістом і дописував до політичних і літературних журналів та популістських газет.

Активна політична діяльність та періодичні ув'язнення перервали його навчання, яке він згодом завершив у Віденському університеті. В останні роки життя став критично ставитися до марксистського соціалізму і підтримував український націоналізм. Літературна кар'єра Франка характеризувалася поступовим переходом від романтизму до реалізму. Він написав понад 40 довгих поем, кілька поетичних збірок та близько 100 прозових творів, серед яких найбільш відомі романи «Борислав сміється» (1882), «Захар Беркут» (1883) та «Перехресні стежки» (1900).