Не злякаюся зла

«Не злякаюся зла» відомого дисидента радянських часів Натана Щаранського вперше була видана майже 40 років тому, але українською побачила світ лише зараз.

«У цій публікації особливий для мене сенс. Україна – місце мого народження, а українська мова – мова мого дитинства», — зізнається автор.

Натан Щаранський народився у 1948 у Донецьку (тоді – Сталіно). У 1960-ті активно співпрацював з Українською Гельсінською спілкою, допомагав українським правозахисникам у перекладах їхніх творів англійською для подальшого видання на Заході.

За свою активну позицію з відстоювання прав євреїв на еміграцію був заарештований КДБ СРСР і звинувачений у шпигунстві на користь США. В ув’язненні відбув 9 років, поки про його обмін на радянських шпигунів у 1986 не домовилися Рональд Рейган і Михайло Горбачов.

Книгу «Не злякаюся зла» Щаранський написав одразу після звільнення в якості своєрідного посібника з боротьби проти радянського тоталітарного режиму. У ній він докладно описує допити, побут у ГУЛАГу, несчисленні дні, проведені у карцерах і камерах, а також ділиться порадами, як ефективно боротися проти режиму.

Невдовзі після виходу книги Радянський Союз припинив своє існування, тому впродовж багатьох років «Не злякаюся зла» сприймалася вже як захоплюючий історичний роман із зануренням у минулу радянську пітьму.

Вихід книги в українському перекладі саме тепер, під час російсько-української війни, Щаранський вважає символічним і промовистим: «Не злякаюся зла» знову набула свого первісного змісту – допомагати у боротьбі.

«Єдине, що засмучує, — каже Щаранський, — вона ще не може з’явитися на книжкових полицях міста, де я народився. Однак я впевнений, що це обов’язково станеться».