Невеличка драма
Немає на полицях
Немає на полицях
Опис
Валер’ян Підмогильний — автор, для якого «в центрі завжди людина, а решта — то невеличка драма». Уже в перших своїх оповіданнях — «Добрий Бог», «Важке питання», «Пророк» — він вражає проникливим аналізом людської психології. Його герої — юнаки, закохані чи розгублені, — настільки реальні, що легко впізнати себе чи своїх ровесників у будь-якій епосі.
Цей психологізм і увага до внутрішнього світу людини найповніше розкриваються в романі «Невеличка драма». Критики називають його і любовним, і політичним, і філософським водночас. На тлі Києва 1920-х років розгортається історія Марти й Юрія — жінки, яка живе почуттями, і науковця-раціоналіста, для якого кохання — лише «занепад діяльності».
Підмогильний майстерно показує, як нові ідеали позбавляють людей моралі та чуттєвості, водночас порушуючи питання національної ідентичності. Кого ж обере Юрій — щиру Марту чи прагматичну Ірен? Відповідь кожен читач відкриє сам, переживши з героями цю драму почуттів і раціо.
Категорії
Про автора
Валер'ян Підмогильний — український письменник і перекладач, один з найвизначніших прозаїків українського «Розстріляного відродження». Жертва Сталінських репресій. Народився в бідній селянській родині. Навчався в Першому катеринославському реальному училищі, яке закінчив з «відзнакою». Потім навчався з перервами, через матеріальну скруту, на математичному та юридичному факультетах Катеринославського університету, який так і не закінчив.
Друкуватися почав ще зі школи під псевдонімом Лорд Лістер. Підмогильний переїхав до Києва, де працював бібліографом Книжкової палати. У 1921—1923 роки, коли в Києві лютував голод, залишив місто й викладав українську мову та політосвіту у Ворзельській трудовій школі. 1932 року переїхав до Харкова, працював у видавництві «ЛіМ», а згодом отримав посаду консультанта з іноземної літератури при видавництві «Рух».
8 грудня 1934 року Валер'яна Підмогильного було заарештовано зі звинуваченням в «участі у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». 3 листопада 1937 року до двадцятилітнього ювілею Жовтневої революції особлива трійка УНКВС винесла новий вирок: «Розстріляти», щоб звільнити місце для нових мучеників режиму.
