Превью "Чорні діри і молоді Всесвіти" - Фото №1

Чорні діри і молоді Всесвіти

Black Holes and Baby Universes and Other Essays

Безкоштовна доставка
350 грн
Кількість сторінок
160
Видавництво
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2023
Мова
Українська
Розмір
220x150x10 мм
Вага
238 г
Перекладач
Ярослав Лебеденко
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-12-9900-9
Штрихкод
9786171299009
Артикул
202599588599
350 грн

Про книжку

Перед вами збірка наукових нарисів 1976-1992 років. Уперше лекцію під назвою «Чорні діри і молоді всесвіти» науковець прочитав у Каліфорнійському університеті в Берклі. Згодом доповнена лекція стала частиною повноцінної збірки, до якої ввійшли 13 оповідей та розгорнуте інтерв’ю науковця для передачі «Диски безлюдного острова». Книжка є своєрідним продовженням діалогу з читачем, розпочатого ще у «Короткій історії часу». Найвідоміший астрофізик сучасності тлумачить найбільш імовірні моделі устрою Всесвіту, розмірковує про уявний час, про те, як чорні діри можуть дати життя молодим усесвітам, про теоретичну фізику і продовжує розпочаті ще Альбертом Ейнштейном спроби науковців визначити майбутнє Всесвіту.

Про автора

Стівен Гокінґ

Стівен Гокінґ — англійський фізик-теоретик, космолог і автор багатьох книжок та наукових праць, директор з досліджень Центру Теоретичної Космології Кембриджського університету, відомий своїми дослідженнями в астрофізиці, зокрема теорії чорних дір та популяризації наукових знань. Гокінґ вивчав фізику в Університетському коледжі Оксфорда (бакалавр, 1962) і Трініті-холі в Кембриджі (доктор філософії, 1966). Він був обраний науковим співробітником у коледжі Гонвіля та Каюса в Кембриджі.

На початку 1960-х Гокінґ захворів на бічний аміотрофічний склероз, невиліковне дегенеративне нервово-м'язове захворювання. Він продовжував працювати, всупереч тому, що хвороба поступово прогресувала. Гокінг працював насамперед у галузі загальної теорії відносності й зокрема над фізикою чорних дір. У 1974 році Королівське товариство обрало його одним зі своїх членів. У 1977 році він став професором гравітаційної фізики в Кембриджі, а в 1979 році його призначили на посаду Лукасівського професора математики в Кембриджі — посаду, яку колись обіймав Ісаак Ньютон. У 1982 році Гокінґ став кавалером Ордену Британської імперії (CBE), а в 1989 році — почесним товаришем Британської академії наук (Companion of Honor). Він також отримав медаль Коплі від Королівського товариства в 2006 році і президентську медаль Свободи США в 2009 році. У 2008 році він прийняв запрошення очолити дослідницьку кафедру в Інституті теоретичної фізики "Периметр" у Ватерлоо, провінція Онтаріо, Канада.