Превью "Маннергейм. Спогади. I Том" - Фото №1

Маннергейм. Спогади. I Том

Mannerheim Muistelmat

Безкоштовна доставка
360 грн
Кількість сторінок
368
Видавництво
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2020
Мова
Українська
Розмір
140x210x27 мм
Вага
300 г
Перекладач
Юрій Зуб
Ілюстрації
Без ілюстрацій
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
978-617-7730-29-2
Штрихкод
9786177730292
Артикул
074669612465
360 грн

Про книжку

Спогади Карла Маннергейма, батька сучасної Фінляндії, про свій життєвий шлях від кадета до президента, службу в Російській імператорській армії, непрості міжнародні відносини та власне бачення подій 1918 року.

Про автора

Карл Ґустав Маннергейм

Карл Маннергейм – державний та військовий діяч Фінляндії шведського походження, генерал-лейтенант російської імператорської армії, генерал від кавалерії фінської армії, фельдмаршал, маршал Фінляндії, барон, регент Королівства Фінляндія, 6-й президент Фінляндії, а також командувач військовими силами Білої гвардії у Фінській громадянській війні і головнокомандувач збройних сил Фінляндії у часи Другої світової війни.

У дитинстві Карла через незадовільну поведінку відрахували з Бьойокського ліцею. Згодом його віддали до кадетського корпусу в Гаміні, звідки його теж вигнали. Після цього юнак вирішив бодай що довести іншим, що він зможе досягти висот і стати офіцером. Карл мріяв вступити до Миколаївського кавалерійського училища, однак для цього йому необхідно було скласти університетський іспит. Протягом року він навчався в ліцеї Бека і вступив до Гельсінгфорського університету. Карл був учасником російсько-японської війни. Наприкінці 1917 року він повернувся до Фінляндії, а через рік його було назначено головнокомандувачем ще не створеної фінської армії.

Однак Маннергейм подав у відставку і діяв спочатку як неофіційний, а потім і офіційний представник Фінляндії у Франції та Великій Британії. Під час Радянсько-фінської війни очолював Комітет оборони Фінляндії, а в часи Другої світової війни Карла було назначено головнокомандувачем армії Фінляндії. У 1945 році його здоров’я значно погіршилося і вже в березні 1946 році він подав у відставку.

27 січня 1951 року він помер.