Дияволиці

Ця книга, яка вийшла 1874 року та одразу ж підпала під заборону, є квінтесенцією декадансу та духу fin de siècle у французькій літературі. Виходець зі шляхетного роду, у молодості Барбе д’Оревільї захоплювався дендизмом, зловживав алкоголем і наркотиками. Після пережитої релігійної кризи він став ревним католиком і монархістом, але при цьому відстоював у пресі свободу мистецтва.

“Дияволиці” – це збірка з 6 оповідань, пов’язаних не сюжетно, а через образ femme fatale, жінки-спокусниці, бажання якої штовхає чоловіка на злочин або на зраду. Це історії про пристрасть, кохання та помсту, про заміські палаци та паризькі нетрі, про військові табори, аристократичні салони та борделі. Та разом з тим, ці твори є далекими від реалізму: кожне з оповідань має якийсь містичний, ірраціональний флер, який так пасує до їхнього змісту.