Діалоги, яких не було
I dialog himancati
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
Телефонний апарат, за допомогою якого актор-невдаха, який грає роль Фернандо Пессоа, мріє довірити свої страхи й тривоги Луїджі Піранделло («Синьйора Піранделло просять до телефону»); в лікарняній палаті б’ється у відчаї чоловік, що переживає непоправну втрату близької людини («Час тисне»)... В обох цих п’єсах одним із героїв є загадковий девтерагоніст, чиясь неможлива або недосяжна присутність, що водночас є відсутністю. «Той, другий» (відповідно привид чи труп) сприймається як предмет бажання і як супротивник, котрий своєю смертю уникнув вирішального, смертельного поєдинку. Однак через «того, другого» монолог протагоніста намагається збагнути власну суть і впіймати хоча б осколок своєї особистості у розбитому дзеркалі буття. Таким чином розкривається самотність сучасної людини: бідолашного, жалюгідного Нарциса, на якого ніхто не дивиться, та й сам він не спроможний розгледіти навіть себе самого. Як у двох химерних «моментах істини», коли бик не виходить на арену і тим самим виставляє на посміховище тореро, у цих «Діалогах, яких не було» тема самотності набуває суперечливого звучання і викликає тривогу, ніби в очікуванні відповіді або смішка, які так і не пролунають, щоб заспокоїти чи виправдати протагоніста.
Категорії
Про автора
Антоніо Табуккі
1 книжка
24 вересня 1943, Піза — 25 березня 2012, Лісабон) — італійський письменник, перекладач, філолог-португаліст, журналіст.
Табуккі вважається відомим фахівцем з творчості португальського поета Фернанду Пессоа. Він також переклав, прокоментував та впорядкував збірку поезії Фернанду Пессоа італійською мовою.
Табуккі часто публікувався на сторінках італійської газети «Корр’єре делла Сера» та іспанської «Ель Паїс». 2004 року він отримав міжнародну премію імені Франциско де Сереседо в галузі журналістики.
Табуккі кілька разів висувався на присудження Нобелівської премії в галузі літератури.