Секс у людському коханні. Ігри, в які грають у ліжку
Sex in Human Loving
Про книжку
Те, про що соромляться говорити, і те, чим бодай раз у житті займався чи не кожен з мільярдного населення планети. Такий природний та важливий процес, що забезпечує виживання живих істот. Власне, процес, що й творить саме життя. Його називають по-різному і займаються ним по-різному. Один з найулюбленіших способів відтворення живих організмів — секс. Здається, у цьому питанні все просто і все відомо. Але чому й досі цей аспект існування огорнений міфами, табу та стереотипами?
Відомий американський психолог і психіатр, доктор медицини Ерік Берн переверне усталені уявлення про ігри, у які грають у ліжку. Ви зрозумієте, що дотепер нічого не знали про секс. Де ховається «жіноча» та «чоловіча» сила і чи існує вона взагалі, як «користуватися» статевими органами, механізми збудження та «інструкції з користування» власним тілом, секс по дружбі, або вплив статевого життя на наші стосунки з оточенням, польоти в космос та оргазм — чому це вдається одиницям? І чи насправді є щось спільне між сексом та коханням?
Захопливе та провокативне дослідження, що зазирає під ковдру та демонструє всю голу правду про секс.
Категорії
Про автора
Ерік Берн
4 книжки
Ерік Берн — американський психолог і психіатр, розробник транзакційного аналізу. Народився 10 травня 1910 року в Канаді, як Леонард Бернштейн. Його батьками були: Давид Хілель Бернштейн, доктор медицини, і Сара Гордон Бернштейн, професійна письменниця та редактор. Сім'я іммігрувала до Канади з Польщі та Росії. Ерік приїхав до США у 1935 році, коли почав свою практику в Інглвуді в Нью-Джерсі. Після завершення року резидентури в 1936 році, він почав свою клінічну ординатуру в психіатричній клініці Єльського університету медицини.
Приблизно у 1938-39 роках, Берн став американським громадянином і скоротив своє ім'я від Ерік Леннард Бернштейн до Ерік Берн. Ерік Берн у часи Другої світової війни служив психіатром у Медичному Корпусі Армії, починаючи службу як лейтенант і дослужившись до майора. Упродовж наступних двох років він займався груповою терапією в психіатричних відділеннях Бушнельського головного госпіталю в Бригем-Сіті. У 1950 році його призначили помічником психіатра в психіатричну лікарню Сан-Франциско, і, одночасно, він служив консультантом головного лікаря армії США. Тоді, в 1951 році, він прийняв посаду ад'юнкта і психіатра в адміністрації ветеранів і клініці психічної гігієни Сан-Франциско. Ці три призначення були додатком до його приватної практики в Кармель і Сан-Франциско.