Забуття. П’ять театральних монологів
Λήθη ΠΕΝΤΕ ΘΕΑΤΡΙΚΟΙ ΜΟΝΟΛΟΓΟΙ, INSENSO Όπερα
Немає на полицях
Немає на полицях
Про книжку
П’єси Д. Димітріадиса називають «театром катастрофи», оскільки, занурюючись у глибини несвідомого, опрацьовуючи механізми травми і втрати, автор препарує ідею нормальності. Він прагне розвтілити концепт «людської природи», щоб глянути на те, що ховається під або за ним. У п’яти театральних монологах автор говорить про п’ять концептів, кожен із яких окреслює сутність того, що ми називаємо «людиною». У драмі «Insenso» Д. Димітріадис зосереджується на обсесивній жіночій сповіді, яка водночас є хронікою трансгресії сексуальності та дегуманізації, що для людини постає крахом самого буття. Збезчещена італійська графиня Лівія Серп’єрі з кінострічки Лукіно Вісконті «Почуття» полює на фантом колишнього коханця, який отруює її життя, щоб зрештою опинитися на згарищі Реальності, де напруга між жіночим/чоловічим, колективним/особистісним стає річчю цілком другорядною.
Категорії
Про автора
Димітрис Димітріадис
1 книжка
Димітрис Димітріадис народився в Салоніках у 1944 році. Вивчав театр і кіно в Брюсселі з 1963 по 1968 рік. Там же в 1966 році він написав свою першу п'єсу французькою "Ціна бунту на чорному ринку". Вона була поставлена в Театрі д'Обервільє після подій студентських протестів 1968 р. відомим французьким драматургом Патрісом Шеро, який сам зіграв у ній головну роль.
У 1978 році вийшов перший прозовий твір Д.Димітріадиса "Гину як країна", який став сенсацією і донині залишається знаковим текстом для грецької прози другої половини 20 ст., до якого часто звертаються режисери. Найбільш незвичною постановкою стала вистава, режисована Стельосом Красанакісом, психіатром Психіатричної клініки Аттики, ролі в якій виконують пацієнти з наркотичною залежністю. Твір є своєрідним експериментом-шляхом, яким веде читача крізь руїни суспільства, демонструє, як деградує людська особистість, на споді якої несподівано виникає краса, що не потребує оцінок та інтерпретацій. З 1971 року Д.Димітріадис починає професійно займатися перекладами. Він перекладає Жана Жене, Жан-Поля Сартра, Моріса Бланшо, Жоржа Батая, Вітольда Ґомбровича, Мольєра, Шекспіра, Маргеріт Дюрас, Моріса Метерлінка, Оноре де Бальзак, Семюел Беккета, Теннессі Вільямса, а також робить внутрішні переклади античної драматургії: Арістофана, Есхіла, Софокла та Евріпіда
У 2003 році вийшли друком 1-й і 7-й томи його багатотомника "Антроподія: Неповне тисячоліття", які удостоюються Державної премії Греції в галузі літератури.
У сезоні 2010-го року французький театр «Одеон» зробив річну присвяту творчості Д. Димітріадиса. В рамках вшанування були представлені такі вистави: "Гину як країна" (режисер Михаїл Мармарінос), "Шал тварин перед забоєм" (режисер Катерина Гоцці) та світова прем'єра "Циклічність площі" (режисер Джорджіо Барберіо Корсетті).
