Новинка
Нарис психоаналізу та інші праці
Опис
«Нарис психоаналізу» — прикінцевий погляд Зиґмунда Фройда на свою теорію. Це своєрідний загальник теоретичних і практичних (технічних) міркувань щодо предмета психоаналітичної роботи; короткий нарис двох теорій психічного апарату: так званої першої (свідомість, передсвідоме, несвідоме) і другої (Воно, Я, Над-Я) топік.
Водночас спроба показати зв’язок психоаналітичної теорії — двох її варіантів — та терапевтичної практики. Отже, книжка має правити за чудовий вступ для усіх, хто цікавиться історією, теорією та технікою психоаналітичної психотерапії, але водночас за посібник для досвідчених аналітиків.
Крім «Нарису психоаналізу», видання містить низку робіт, присвячених безпосередньо психоаналітичній техніці: «Щодо передісторії психоаналітичної техніки», «Про психотерапію», «Про “дикий” психоаналіз», «Щодо динаміки перенесення», «Конструкції в аналізі».
Категорії
Про автора
Зиґмунд Фройд (1856-1939) – австрійський невролог і засновник психоаналізу. Фройда справедливо можна назвати найвпливовішим інтелектуальним законодавцем своєї епохи. Створений ним психоаналіз був водночас і теорією людської психіки, і терапією для полегшення її хвороб, і оптикою для інтерпретації культури та суспільства.
Попри неодноразову критику, спроби спростувати роботу Фройда, її чари залишалися потужними і після його смерті, і в сферах, далеких від психології у вузькому розумінні цього терміну. Якщо, як колись стверджував американський соціолог Філіп Ріфф, "психологічна людина" витіснила такі попередні поняття, як політична, релігійна чи економічна людина, як домінуючий образ себе у 20-му столітті, то значною мірою це сталося завдяки силі бачення Фройда і, здавалося б, невичерпності інтелектуальної спадщини, яку він залишив по собі.
