Новинка

Превью "Ким ми були" - Фото №1

Ким ми були

360 грн
Кількість сторінок
272
Видавництво
Обкладинка
Тверда
Рік видання
2025
Мова
Українська
Розмір
200x130x17 мм
Вага
306 г
Ілюстрації
Чорно-білі
Тип книжки
Паперова
Тип паперу
Офсетний
ISBN
9786171712805
Штрихкод
9786171712805
Артикул
047868288618
360 грн

Опис

Ким ми були це книга про людей на війні. Про голоси, імена та позивні. Про Далі і Руту, протестувальників і пацифістів, про живих і загиблих. Оповіді про Авдіївку, Львів, Одесу, Херсон, Чорне море. Роздуми про літературу та живопис у зоні бойових дій, про пам’ять, сни й марення, втому та ілюзорність реальності, запах війни та постійний «день бабака», зміни у свідомості людей, що перебувають між світом мертвих і світом живих. Про повітря, яким дихаєш і ніяк не можеш надихатися, і чисте та ясне небо, де зорі як на долоні.

Валерій Пузік поєднує документальну точність із художньою рефлексією, фіксує спогади, сни, розмови й відчуття, що, як уламки реальності, складають мозаїку досвіду українських воїнів, митців, добровольців. Це історія не тільки про боротьбу, а й про внутрішні метаморфози — від юнацької мрійливості до загартованості війною, від позивних до спроби повернути собі ім’я.

Про автора

Валерій Пузік

Валерій Пузік — український письменник, художник, режисер і журналіст. Автор книг «Бездомні пси», «Моноліт», «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Шахта. Ранкове зведення», співавтор книги «Наші Котики. Бліндаж» та фентезі для дітей «Делфі та чарівники». Сьогодні служить у лавах Збройних Сил України. У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь у бойових діях на Донбасі в складі батальйону Добровольчого українського корпусу Правого Сектору (ДУК ПС).

Учасник виставок живопису та графіки в Україні та за кордоном, зокрема, «Інкубаційний період», «Відлуння», «Примарна зона», «Моя армія. Бачити серцем». Лауреат літературних конкурсів, тексти відзначені «Смолоскипом», «Гранословом», літературною премією імені Олеся Ульяненка та іншими. Режисер документальних короткометражних стрічок і відеопоезій. До 24 лютого 2022 року працював кіносценаристом.