Купуй книжки — отримуй передплату MEGOGO!
Детальніше
З москалями нема спільної мови
261 грн
для передплатників MEGOGO
Опис
Розв'язана москвою широкомаштабна війна проти України спричинила дискусії на тему візуалізації Української Перемоги. Якою ми її хочемо бачити? Однозначна відповідь націоналістів звучить так:
1) розвал московської імперії.
2) сильна Українська Національна Держава.
Якщо реалізація другого пункту залежить виключно від нас, то перший реалізувати без підтримки заходу зараз буде майже не реально. Брюссель і Вашингтон бояться розвалу Росії. Щоб нейтралізувати ці страхи та заручитися відповідною підтримкою, погляньмо в алгоритми дій наших попередників. Пропозиції ОУН у 20-му столітті Вашингтон відкинув, що призвело до багатьох проблем у майбутньому.
Це питання звучить і зараз. Час аналізувати досвід минулих помилок, щоб не повторити їх тепер. Для встановлення порядку на сході Європи московська імперія має бути знищена і при плануванні цього епохального акту вартує нагадати собі пропозиції до практичних дій від Степана Бандери, які досі не втрачають актуальності.
Категорії
Про автора
Степан Бандера — український політик, ідеолог націоналістичного руху, революціонер, Провідник ОУН. Борець за незалежність України у XX столітті. Герой України. Народився у селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Ще з юних років брав активну участь у культурно-освітньому житті, займався організацією вишколів Української військової організації і був патріотично налаштований.
У 1933 році був призначений крайовим провідником ОУН. З 1936 по 1939 рік Степан Бандера був ув'язнений за приналежність до організації. Після звільнення жив у Римі, де захистив докторат із політично-економічних наук, а також працював у місцевій станиці ОУН. Після вбивства Євгена Коновальця, засновника і першого голови ОУН, через конфлікт з Андрієм Мельником ОУН розколюється і частина з них об'єднується під проводом Степана Бандери.
Під його керівництвом у 1941 році проголошено відновлення Української Держави, яке було придушено силами нацистів. Після Другої світової війни Бандера продовжує боротися проти Радянського Союзу. Проте у 1950 році фактично йде з посту Голови Проводу через опозиційні настрої в організації, проте юридично залишається ним аж до своєї смерті. У 1954 році родина Бандер переїжджає до Мюнхена. Через 5 років, у 1959, Степана Бандеру вбив радянський шпигун Богдан Сташинський.
